Але, добавлю фишечек шановним користувачам. Спонсори 🔻
Братухи, вирубайте! Давайте цепляться за плюшки, яких тут завались! На пару з корешами я став героєм неймовірного пригода, і хочу з вами поділитися цим вживу. Моя історія, братця, запам'ятай, це бомба! Таке трапляється не кожен день.
Ось все як почалося. Я вже кілька років заїжджаю на справжню хімію і завжди на голові були якісь закладки. А ще у мене свій секретний бізнес, гидропоника натирає гаманці зеленим бур'яном. Так от, раз я жартував з головою найкрутішої братви, він порадив покурити ракету, а якщо хочеш чище, то добав опіуму. І, звичайно же, я послухав його слова.
Заряд акціями почався звідси:
Маєш ракету в руках - пацан, ти на вищому рівні! Кайфуєш на повну катушку. Аж от-от здибаєш по світу в марочці, яку сам відросиш. З'їжджаю в джунглі, аж там картина - льоскот, по всіх боках накладені вдомаї. Нікуди дітися, фонячити сенсей та різати леся - свято розпочинається!
Від пристрасного косяку не могло бути кращого. У такому розмаїтті пацани можуть доходити до самого судового засідання. Серйозно! Модний світ курить "гудки" з розумом. Пам'ятаю, як раз коли закурили ракету за рахунок неонової моди, а вони прилітають, та самі не в курсі чим нюхають - аж тиць пролетив, нажерся лямаків. Закарпатські наркотики знімають блокаду з розуму, браття!
Залишилось намати закладки та почекати мінера, щоб запросити його до себе. Це - агент, що роздає з'їдену атмосферу, фармацевт у своєму розумінні. І ось він з'явився. На прогулюванні, на футбольному полі. Я помітив його по одязі, взагалі, він схожий на кіиіборга. Він був такий важкий в одязі, що знятися з нього найнормальніше було, якісь дві години у ночі. Ще нікому в моїй компанії не вдалося змусити його зняти халат. Ми просто знайшли спосіб обгрунтувати те, що його невчасне поводження - це не привілейованість, це абсолютно нормально. І пам'ятайте - якщо ви хочете засвоїти фірмовий стиль, забудьте про протиріччя.
Тут найкрутіше:
На наступний день ми поїхали на футбол з братвою. Ми зустрілись біля стадіону, всі одягнуті у нові балаклави і футболки нашої банди. Було велике свято: тисячі фанатів, гучні пісні, червоні запальники і банери. Ми були гордими представниками своєї компанії, завжди модні та круті. Проходження коксика по трибунам було нашим ритуалом, аплодисментами і вигуками наші фанати відзначали наше віддання. Ми знали, що це було варто.
Перегляд матчу був захоплюючим. Ми кричали, підтримували нашу команду, вигукували лозунги. Марка з нами, а мій закладки надійно працював. Ми створювали атмосферу вогню і ейфорії, кожна наша ракета розсікала небо, сповнена гарячих співчуттів. Я відчував себе частиною чогось більшого, щось, що поєднало нас. І навіть коли наша команда програла, ми не покинули поле розчаровані. Ми були щасливі, що могли бути тут, разом, підтримуючи свою команду і нашу дружбу.
І ось настав час розходитися. Ми вирішили закинути в гарячих спину закладку, щоб продовжити свою ейфорію. Марка і коксик наше все! Відпочинути і повернутися у свій сірий реальність? Ніколи! Ми були наркоманами, і це наш спосіб життя. Ми знали, що завжди будемо шукати нові пригоди, витрачати гроші на наші улюблені речовини, ризикувати і веселитися, незважаючи на всі негаразди і проблеми. Ми були вільними душами, і ніякі обставини не могли змусити нас змінити наше бачення світу і нашої реальності.
Таке, чуваки, сталося зі мною. Моя незабутня подорож на футбол з братвою, зовсім іншим і спеціальним способом насолоджуватися життям. І тепер я знаю, що нічого не може зіпсувати цей момент. Ми вирішили, що наша банд
Короче, ситуация такая – был я однажды в поискухе новой наркоты, решил попробовать что-то крутое и захватывающее. Ведь я комик, у меня всегда нужно быть в тонусе и готовым шутить на любую тему. И в очередной раз решил порадовать свой смешной мозг бензодиазепинами и включил вайб с раскумариванием МДМА.
Ну так вот, я нашел своего закладчика, того самого курьера, который делает закладки. Зацепил его и махнул к ларьку с МДМА. Договорились о цене, купил я две закладки и пошел на свою первитиновую вечеринку.
Уже сидел я в душном клубе, где люди были обдолбышами от наркоты и кайфовали от музыки. Я тоже решил насладиться этой обстановкой и вытащил свои закладки из кармана. Кайфанул и решил пойти по магазинам.
Клубы – это круто, но магазины – это другое веселье. Я улыбался как идиот, слегка раскумариваясь, ведь МДМА все больше начинал действовать. Мои глаза горели, а голова была полна самых невероятных идей и шуток. Я весело бродил по улицам, заглядывая в каждый магазин и бегая от витрины к витрине.
И вот, я увидел что-то невероятное - магазин с самыми смешными вещами! Внутри было какое-то безумие, стены разукрашены яркими красками, полный ассортимент шуток и пранков. Я ворвался внутрь, сияя от радости и эйфории.
В этом магазине самые смешные товары! Я обошел каждую полку, потрогал все, что попалось под руку. У меня такие идеи возникали! Я покупал все, что мне понравилось, и не обращал внимания на цену. Ведь когда ты на хайпе, деньги ничто!
Я каким-то образом оказался в примерочной и на себе примерил всю эту вещеру. Одетый в несуразные наряды, что-то напоминающие клоуна, я стоял перед зеркалом и ржал над своим же образом. Какой я крутой комик, подумал я.
Но все хорошее когда-нибудь заканчивается. Я осознал, что время действия МДМА подходит к концу, а это значит, что я скоро вернусь в реальность. И тут, когда я начал раскумариваться, вспомнил, что я в магазине без денег!
Охуеть, а теперь что делать? |
Не паниковать, я же комик! Я вызвал смех у всех окружающих, а это значит, что они должны заплатить за мои шутки! |
Уверен, что ты им так сильно понравился? |
Абсолютно уверен! Ведь веселился я от души! |
Я смело пошел к кассе и стал ждать, когда моя очередь наступит. Вокруг меня люди все еще хохотали, видимо, они были в полном восторге от моих шуток. И тут, наконец, я подошел к кассе, весь в предвкушении того, что все эти товары станут моими.
Ой блять, а выходит, смех не платежеспособен. Когда я попытался раскумариться с кассиром, он просто на меня смотрел, как на идиота! Все мои шутки и смех оказались бесполезными. Это был такой облом, я чуть не расплакался прямо в магазине. Я вытащил последние купюры из кармана, заплатил за товары и вышел из магазина, продолжая улыбаться и шутить. Ведь я комик, и мне необходимо продолжать радовать людей своим юмором, даже если они не понимают его цену.
Так вот, как я купил МДМА и гулял по магазинам в кайф. Все эти закладки и раскумаривание, бензодиазепины и обдолбыши – это часть моего смешного мира. И я, несмотря ни на что, буду продолжать шутить и радовать окружающих своим безумным юмором.
Но, черт возьми, в следующий раз я буду брать с собой больше денег, чтобы не оказаться в такой смешной ситуации!